Послание Блаженнейшего Митрополита Онуфрия к 1000-летию мученичества Бориса и Глеба
16 мая 2015
У цьому році Православна Церква відзначає 1000-ліття мученицької кончини святих князів Бориса і Гліба.
За що ж шанують цих святих? У чому так явно і безперечно проявилася їхня любов до Бога та до ближнього, а також до своєї Батьківщини? Відповідь проста — в бажанні зберегти мир і братську любов на рідній землі, навіть ціною власного життя.
Після преставлення рівноапостольного великого князя Володимира, Київська Русь могла зануритись у тривалу і криваву смуту. Для цього святим князям Борису і Глібу потрібно було лише заявити свої права на великокняжий престол, зібрати дружини і розпочати збройну боротьбу за владу з іншими братами. Однак вони обрали інший шлях — блаженний шлях миротворців, які поклали свої душі, щоб врятувати життя інших і зберегти свою Батьківщину. Зберегти від розорення, чвар та взаємної ненависті.
Сьогодні біда знову прийшла до нашого дому. Триває збройне протистояння в Донецькій та Луганській областях. Триває і небувала інформаційна війна. Пропаганда руйнує братні взаємини між народами та розриває навіть кровні родинні зв’язки. Де нам шукати порятунку? Як здолати негаразди і розбрат, коли між братами по вірі рясно посіяні насіння ворожнечі та міжусобиць, дають свої криваві сходи? Пролита за останній рік на нашій землі кров волає до Неба.
Тільки Всемилостивий Господь в силі позбавити вірних своїх від будь-якої біди. Тільки «Бог нам притулок і сила, помічник у скорботах, що надходять на нас» (Пс. 45:2). «До Мене наверніться, — говорить Господь, — і будете спасенні» (Іс. 45:22).
Залишивши злобу і ворожнечу, погляньмо, почуймо і возлюбімо кожен ближнього свого. «Омийтеся, очистіться; віддаліть злі діяння ваші від очей Моїх; перестаньте чинити зло. Навчіться чинити добро, шукайте правди…» (Іс. 1:16-17).
У цей важкий час, я звертаюся до всіх братів по вірі із закликом завжди пам’ятати про відповідальність перед майбутнім нашої Святої Церкви і нашої Батьківщини — України. Ми маємо зробити усе можливе, аби припинити війну та встановити довгоочікуваний мир у нашій Державі. Для духовенства є неприпустимими будь-які заклики до військової агресії та ворожнечі. Ні в
якому разі ми не маємо права виправдовувати війну релігійними гаслами. Я закликаю православних, які знаходяться сьогодні по різні сторони збройного конфлікту, побачити один в одному братів та стати на шлях примирення. Серед бурхливого полум’я пристрастей світу цього, Церква покликана бути місцем, де панує мир, милосердя, покаяння і прощення для всіх.
Ми здригаємося від жаху і болю, коли бачимо страждання народу Божого. Нагла смерть стирає усі розбіжності живих. У могилах вже немає ні правих, ні лівих. У трунах сьогодні лежать чада нашої Церкви і на Сході, і в Центрі, і на Заході України. Якщо ми не зупинимо війну у своїх серцях, вона буде лише розпалюватися зовні.
У ці дні Господь дає нам можливість випробувати свою віру і відданість вченню Христовому. Я переконаний, що тільки у миротворчому служінні та всепрощаючій любові, ми знайдемо силу для швидкого відродження нашої Батьківщини під покровом Святої Православної Церкви.
Закликаю усіх вірних Української Православної Церкви до підсиленої молитви до Господа нашого Іісуса Христа, Його Пречистої Матері, святих князів страстотерпців Бориса і Гліба та всіх Святих, які просіяли в нашій землі. Будемо просити Бога, аби Він напоумив нас і примножив у наших серцях любов.
Благодать Господа нашого Іісуса Христа нехай перебуває з усіма нами!
+ОНУФРІЙ,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ