Митрополит Харківський та Богодухівський Никодим (в миру Микола Степанович Руснак) народився 5/18 квітня 1921 року.
1938 року, після закінчення середньої школи, вступив послушником до Свято-Іоанно-Богословського чоловічого монастиря Заставнянського району Чернівецької області, на послуху в якому перебував до серпня 1955 року.
6 січня 1945 року прийняв чернечий постриг у тому самому монастирі з імям Никодим.
29 квітня 1945 року був висвячений в ієродиякона, а 23 лютого 1946 року висвячений в ієромонаха.
У 1950-1955 рр. - настоятель Свято-Іоанно-Богословського монастиря.
Богословську освіту здобув у Московській Духовній Семінарії та Академії, які закінчив зі ступенем Кандидата наук.
23 квітня 1958 року направлений до Єрусалиму заступником Начальника Духовної Місії.
15 листопада 1958 року, зведений у сан архімандрита Блаженнішим Патріархом Єрусалимським і всієї Палестини Венедиктом, з призначенням виконувачем обовязків Начальника Духовної Місії в Єрусалимі. На цій посаді перебував до 9 лютого 1961 року.
Рішенням Патріарха Московського та всієї Русі Олексія та Священного Синоду Православної Церкви від 5 липня 1961 року архімандриту Никодиму визначено бути Єпископом Костромським та Галичським. Хіротонія в єпископа здійснена 10 серпня 1961 року.
На Костромській кафедрі Владика Никодим перебував до квітня 1964 року.
21 квітня 1964 року визначено бути Єпископом Аргентинським та Південноамериканським.
25 лютого 1968 року був зведений у сан Архієпископа та призначений Екзархом Центральної та Південної Америки, включаючи Мексику.
1 грудня 1970 року призначений Архієпископом Харківським та Богодухівським та одночасно в. о. Екзарха Центральної та Південної Америки, включаючи Мексику, до жовтня 1977 року.
З 1977 року – Член Товариства Дружби СРСР – Мексика, з 1979 року – Член Товариства Дружби СРСР – Канада.
23 листопада 1983 року визначений Архієпископом Львівським та Тернопільським, архімандритом Свято-Успенської Почаївської Лаври, одночасно Керуючим Харківською єпархією до 28 березня 1984 року.
9 квітня 1985 року зведений у сан Митрополита Патріархом Пименом.
15 вересня 1989 року знову визначено бути Митрополитом Харківським та Богодухівським.
У 1991 році Святішим Патріархом Олексієм II і Священним Синодом призначено Головою комісії з богослужбових текстів.
27 грудня 1994 року Блаженнішим Митрополитом Київським та всієї України Володимиром та Священним Синодом Української Православної Церкви призначено Головою Комісії з канонізації новопрославлених святих при Синоді Української Православної Церкви.
28 липня 1999 року Його Блаженством, Блаженнішим Митрополитом Київським та всієї України Володимиром, Предстоятелем Української Православної Церкви та Священним Синодом УПЦ удостоєний права носіння двох Панагій.